Організації по експлуатації іригаційних і меліоративних систем – неприбуткові організації, що фінансуються бюджетними коштами в межах затвердженого кошторису.

Кошторис організацій має дві складові [175]:

  • загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою (далі - організація) основних функцій;
  • спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних із виконанням установою основних функцій.

Організація незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).

Організаціям можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів за кожною бюджетною програмою.

Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня та складають проекти зведених кошторисів. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються.

Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання організацій. Під час визначення видатків у проектах кошторисів організації повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. Видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються організаціями аналогічного профілю.

Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості організації та на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Кошторис, плани асигнувань і штатні розписи установ затверджуються керівником організації.

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих організацією впродовж року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями у поточному році.

У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань.

У разі внесення змін до кошторисів і планів асигнувань обов’язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси і плани асигнувань.

Організація не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним і фізичним особам.

Організації мають право використовувати впродовж поточного року залишки коштів на рахунках спеціального фонду на початок року для здійснення видатків, передбачених у кошторисах на поточний рік (шляхом внесення змін до спеціального фонду кошторису). В спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів і залишків коштів на початок року.

Облік необоротних активів

Необоротні активи (НА)- це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать організації та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року [59].

В момент придбання активу строк його корисної експлуатації встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) організацією самостійно.

НА організацій складаються з:

  • основних засобів;
  • інших необоротних матеріальних активів;
  • нематеріальних активів.

До основних засобів належать НА, що мають матеріальну форму і вартість яких становить більше 1000 гривень за одиницю (комплект). До складу НА зараховується частина будинку, яка на правах власності належить організації

До основних засобів належать незалежно від вартості:

1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) робочі та продуктивні тварини;

4) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

5) документація з типового проектування.

До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші НА, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів.

До нематеріальних активів належать активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи).

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються НА, розподіляється на: балансову вартість; первісну вартість; відновлювальну вартість.

Балансова вартість − це вартість, за якою НА включаються до Балансу після вирахування суми нарахованого зносу.

Первісна вартість − це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Відновлювальна вартість це первісна вартість, змінена після переоцінки.

З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху НА їх аналітичний облік ведеться організаціями за місцем зберігання (експлуатації) та в бухгалтерії за затвердженими типовими формами [209].

Для обліку основних засобів організацій передбачено рахунок 10 «Основні засоби», що розподіляється на субрахунки [204]:

  • 101 «Земельні ділянки»;
  • 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;
  • 103 «Будинки та споруди»;
  • 104 «Машини та обладнання»;
  • 105 «Транспортні засоби»;
  • 106 «Інструменти, прилади та інвентар»;
  • 107 «Робочі і продуктивні тварини»;
  • 108 «Багаторічні насадження»;
  • 109 «Інші основні засоби».

Для інших необоротних матеріальних активів, що не ввійшли до рахунку 10 і за якими застосовується спрощений або інший специфічний порядок обліку, призначений рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи», що поділяється на субрахунки:

  • 111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»;
  • 112 «Бібліотечні фонди»;
  • 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;
  • 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;
  • 115 «Тимчасові нетитульні споруди»;
  • 116 «Природні ресурси»;
  • 117 «Інвентарна тара»;
  • 118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей»;
  • 119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення».

На субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» обліковуються малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік, зокрема [59]:

1) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);

4) предмети виробничого значення вартістю до 1000 грн. за одиницю (комплект) - робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами та ін.);

5) предмети, призначені для видачі напрокат;

6) господарський інвентар вартістю до 1000 грн. за одиницю (комплект) предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення гідропульти, стендери, драбини ручні та ін;

7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 грн. − телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники та ін.

Активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року, обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи» з розподілом на субрахунки:

  • 121 «Авторські та суміжні з ними права»;
  • 122 «Інші нематеріальні активи».

За дебетом субрахунків рахунків 10,11,12 і кредитом відповідних субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» або 6 «Поточні зобов’язання» відображається вартість придбаних необоротних активів. Одночасно робиться запис у дебет відповідних субрахунків класу 8 «Витрати» і кредит субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами».

За кредитом субрахунків рахунків 10,11,12 і дебетом субрахунків 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами», 131-133 записуються суми вибуття нематеріальних активів.

Знос основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 13 «Знос необоротних активів» з розподілом на субрахунки:

  • 131 «Знос основних засобів»;
  • 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;
  • 133 «Знос нематеріальних активів».

Знос не нараховується :

  • на основні засоби: на земельні ділянки, будинки і споруди, які є унікальними пам’ятками архітектури та мистецтва; обладнання, експонати, зразки, діючі і недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються для учбових та наукових цілей; продуктивну худобу, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку, фільмофонди;
  • на інші необоротні активи: музейні і художні цінності, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизну, постільні речі, одяг та взуття, природні ресурси.

За кредитом субрахунків рахунків131-133 і дебетом субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» нараховується знос на необоротні активи.

Нарахування зносу не може проводитися понад 100 відсотків вартості необоротних активів. На необоротні активи, що знаходяться на складі, нарахування зносу здійснюється в загальному порядку.

Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, за якими закріплені відповідні субрахунки.

Групу 1 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 103; 106 (підгрупа 4). Це будинки, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).

Групу 2 складають основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104 (крім підгруп 1, 2), автомобільний транспорт і запчастини до нього, що обліковуються на субрахунку 105, інструменти та інвентар на субрахунку 106 (крім підгрупи 4), необоротні активи субрахунку 117. Це автомобільний транспорт та вузли (запасні частини, вартість яких за одиницю становить понад 1000 грн.), меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього, інвентарна тара.

Групу 3 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 104 (підгрупи 1, 2), 105 (крім автомобільного транспорту і запчастин до нього), 107 (підгрупа 1), 108 (в частині багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку), 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.

Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів на кінець звітного року:

група 1 − 5 відсотків;

група 2 − 25 відсотків;

група 3 − 15 відсотків.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися щорічно згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого пунктом 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [38]. Зміна первісної вартості необоротних активів не є додатковим доходом організації і не належить до доходів. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то такі необоротні активи обліковуються в установі за ринковими вільними цінами на ці види активів, що діють на дату проведення індексації.

Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів, витрати на капітальний ремонт, суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, або відносяться до податкового кредиту (для сум податку на додану вартість), якщо організація зареєстрована як платник ПДВ.

Облік основних фондів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки організації.

Суми, отримані організаціями від продажу необоротних активів (крім будівель і споруд), а також від продажу матеріалів із розібраних окремих об’єктів необоротних активів, залишаються в розпорядженні організації (якщо інше не встановлено чинним законодавством України) з правом подальшого їх використання на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів того ж призначення. При цьому, кошти від реалізації та розібрання необоротних активів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду організації, використовуються після сплати встановлених законодавством податків.

Суми, отримані від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана організація.

Безоплатне отримання необоротних та оборотних активів організацією може відбуватись, зокрема, у формі надання благодійних внесків.

Благодійні внески можуть надаватись в грошовій формі, а також у вигляді товарів, робіт, послуг за напрямами видатків, визначеними благодійником. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначає керівник організації відповідно до першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю. Благодійні внески не можуть спрямовуватись на виплату заробітної плати працівникам організації, не можуть заміняти плату за отримання організаціями і закладами платних послуг. Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних організаціях гуманітарної допомоги.

Безоплатна передача і списання необоротних активів проходить по первісній вартості з урахуванням нарахованого зносу. Безоплатна передача, списання та реалізація техніки, апаратури та інших основних засобів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, забороняється.

При відображенні в обліку необоротних активів, одержаних та переданих безоплатно в установленому порядку, що були у використанні, обов’язково зазначається сума нарахованого зносу.

Облік незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення), поліпшення об’єктів необоротних активів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення в експлуатацію здійснюється на рахунку 14 “Незавершене капітальне будівництво” з розподілом на субрахунки:

  • 141 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію основними засобами»;
  • 142 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами»;
  • 143 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію нематеріальними активами».

На субрахунку 141 обліковуються витрати за незакінченими і закінченими об’єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації основних засобів, але не зданими в експлуатацію, на субрах.142 – витрати за незакінченими і закінченими об’єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації інших необоротних матеріальних активів, але не зданими в експлуатацію, на субрах. 143 – витрати за незакінченими і закінченими об’єктами з виготовлення (створення), модернізації нематеріальних активів, але не зданими в експлуатацію.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку типових операцій з необоротними активами наведена в таблиці 1 додатка 22.

Облік запасів

Запаси − це оборотні активи у матеріальній формі, які належать організації та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, впродовж одного року [58].

Строк очікуваної експлуатації запасів організації встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) організацією самостійно в момент придбання запасу.

Запаси розподілені на групи:

- виробничі запаси;

- тварини на вирощуванні і відгодівлі;

- малоцінні та швидкозношувані предмети;

- матеріали і продукти харчування;

- готова продукція;

- продукція сільськогосподарського виробництва.

Запаси в організаціях обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії. Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск запасів покладається на матеріально-відповідальних осіб, призначених наказом керівника організації. З посадовими особами, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

У бухгалтерському обліку запаси, у т. ч. одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на:

- первісну вартість,

- справедливу вартість,

- відновлювальну вартість.

Балансова вартість − це вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі.

Первісна вартість − це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість − первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Відновлювальна вартість − це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

На рахунку 20 «Виробничі запаси» обліковується обладнання, яке підлягає встановленню на об’єктах, що будуються або реконструюються, будівельні матеріали, конструкції, деталі та інші матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених на капітальне будівництво, матеріали для науково-дослідних робіт, а також спеціальне обладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами. Він розподіляється на субрахунки [204]:

201 «Сировина і матеріали»;

202 «Обладнання, конструкції і деталі до установки»;

203 «Спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами»;

204 «Будівельні матеріали»;

205 «Інші виробничі запаси».

Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» розподіляється на субрахунки:

221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації»;

222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».

Наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), термін експлуатації яких не перевищує один рік, відображається на субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації».

Придбання МШП предметів відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом відповідного субрахунку класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», 6 «Поточні зобов’язання». Одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку класу 8 «Витрати» і кредитом субрахунку 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».

При передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн. включно за одиницю (комплект) списуються з бухгалтерського обліку на зменшення фонду (в дебет субрахунку 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами») на підставі документів, що підтверджують їх використання. Облік МШП вартістю до 10 грн. включно за одиницю (комплект) здійснюється матеріально-відповідальною особою у Книзі складського обліку запасів за найменуванням предметів та їх кількістю. В експлуатації такі предмети (крім тих, що виготовлені з пластмаси, паперу, картону) перебувають на збереженні осіб, відповідальних за їх експлуатацію та збереження, і обліковуються у книгах кількісного обліку.

На субрахунку 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення» ведеться облік МШП, що мають специфічне призначення і обмежене короткотермінове застосування в окремих галузях.

Матеріали і продукти харчування, що знаходяться в організаціях за їх предметною характеристикою незалежно від коду економічної класифікації видатків, за рахунок якої вони були придбані, обліковуються на рахунку 23 «Матеріали і продукти харчування», який поділяється на субрахунки:

231 «Матеріали для учбових, наукових та інших цілей»;

232 «Продукти харчування»;

233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби»;

234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя»;

235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»;

236 «Тара»;

237 «Матеріали в дорозі»;

238 «Запасні частини до машин і обладнання»;

239 «Інші матеріали».

На суму придбаних запасів дебетуються субрахунки рахунків 20-23 і кредитується відповідний субрахунок класів 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» або 6 «Поточні зобов’язання». За використаними запасами кредитується субрахунки рахунків 20-23 і дебетується субрахунок класу 8 «Витрати».

24 “Готова продукція”. Облік готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, а також готової друкованої продукції ведеться на субрахунку 241 «Вироби виробничих (навчальних) майстерень». Оприбуткування готової продукції супроводжується записом за дебетом субрахунку 241 і кредитом субрахунку 821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень».

На суму реалізованої готової продукції кредитується субрахунок 241 і дебетується субрахунок 721 «Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень».

Переоцінка запасів організації може проводитися на виконання нормативно-правових актів України (якщо такі будуть запроваджені) або за рішенням керівника організації (якщо запаси морально застарілі та у зв’язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна (справедлива, відновлювана) вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом організації і не належить до доходів.

Відповідальність за організацію роботи комісії з переоцінки покладається на керівника організації, а за об’єктивність визначення реальної вартості запасів - на керівника організації і голову комісії. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Ціни на однотипні предмети встановлюються однаковими в межах однієї організації .

Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості. Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів. Метод середньозваженої собівартості застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами. Обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів.

Тара обліковується за цінами, які зазначені в рахунках постачальників. При поверненні або реалізації тари різниця між ціною придбання і ціною, за якою тара реалізована, відноситься на фактичні видатки.

Витрати з наймання транспорту для перевезення запасів, суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) запасів, не зараховуються до вартості запасів і відносяться на фактичні видатки організації за кодом економічної класифікації видатків, або відносяться до податкового кредиту (якщо це суми ПДВ і організація зареєстрована як платник цього податку).

Відповідно до Галузевої інструкції дозвіл на списання матеріальних цінностей (крім автотранспорту та механізмів) як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається в такому порядку:

а) з балансів бюджетних установ, організацій:

  • вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 1000 грн. - з дозволу керівника установи (організації);
  • вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 5000 грн. - з дозволу керівника установи вищого рівня (начальника облводгоспу, басейнового управління);
  • вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 5000 грн. - з дозволу Голови Держводгоспу України;

б) з балансів державних підприємств:

  • вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 1000 грн. - з дозволу керівника державного підприємства;
  • вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 1000 грн. - з дозволу Голови Держводгоспу України.

Дозвіл на списання комп’ютерних засобів з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету для подальшої передачі на баланси розпорядників бюджетних коштів, що належать до сфери управління комітету, надається керівником установи незалежно від вартості за одиницю (комплект).

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку запасів організацій подана в таблиці 2 додатка 22.

Облік коштів та розрахунків.

Готівкові розрахунки організації

Касові операції здійснюються організаціями, як і госпрозрахунковими підприємствами, на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [137].

Організації можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, який затверджується уповноваженим банком. Розрахунок затвердженого ліміту є додатком до договору на касове обслуговування організації.

Організації мають право зберігати впродовж 3 робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, стипендій, відряджень. Після закінчення цих строків суми готівки, що не використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня.

Готівка, що видана під звіт, але через якісь причини не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси організації одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженням − не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження). Впродовж одного операційного дня за одним або кількома документами певному суб’єкту не можна видавати більше як 10000 грн.

Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник зобов’язаний під розписку ознайомити його з цим Порядком, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність.

Не рідше одного разу на квартал проводиться раптова ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі.

Облік руху та наявності грошей у касі організації або централізованої бухгалтерії ведеться на рахунку 30 «Каса» з розподілом на субрахунки:

301 «Каса в національній валюті»;

302 «Каса в іноземній валюті».

На субрахунку 301 «Каса в національній валюті» ведеться облік готівки в національній валюті. На субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті» обліковується рух та наявність готівки в іноземній валюті за кожним видом валюти окремо.

За дебетом субрахунків рахунку 30 записуються надходження в касу, а за кредитом - видані кошти.

Безготівкові розрахунки організації

Відкриття будь-яких рахунків в установах банків організація може здійснювати лише за дозволами фінансових органів – якщо організація фінансується з місцевого бюджету, та органів Державного казначейства – якщо організація фінансується з Державного бюджету. Щодо останніх, то дозвіл таким організаціям може надаватись лише на відкриття валютних рахунків, так як всі інші відкриваються в органах Державного казначейства.

Для відображення операцій, проведених через систему електронних платежів (СЕП) НБУ впродовж банківського дня територіальним управлінням Державного казначейства відкриті технічні рахунки. У балансі Державного казначейства України відкриті відповідні субрахунки територіальних управлінь.

Державне казначейство України формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень та проведення фінансових операцій.

В органах Державного казначейства, у свою чергу, відкрито:

- рахунки для зарахування надходжень, передбачених законодавством України;

- рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

- рахунки підприємствам, організаціям тощо за операціями, що не відносяться до операцій з виконання бюджетів, але, відповідно до вимог законодавства, обслуговуються органами Державного казначейства.

Відкриття поточних рахунків для коштів спеціального фонду здійснюється аналогічно, як і розрахункових, тобто на підставі документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Продовження терміну дії рахунків на новий рік здійснюється на підставі довідок про затвердження обсягів коштів спецфонду на цей рік. Використання готівкової виручки без попереднього зарахування на поточний рахунок забороняється [204].

Облік руху коштів на поточних рахунках в організаціях банків ведеться на рахунку 31 «Рахунки в банках» з розподілом на субрахунки:

311 «Поточні рахунки на видатки установи»;

312 «Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам»;

313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;

314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум»;

316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;

318 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

319 «Інші поточні рахунки».

На субрахунку 311 «Поточні рахунки на видатки установи» обліковуються кошти бюджету, що надійшли в розпорядження головного або нижчестоящих розпорядників коштів на утримання організації або на централізовані заходи на видатки, що передбачені в розділі «Загальний фонд» кошторису організації.

На субрахунку 312 «Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам” головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів другого ступеня обліковуються кошти, призначені для переказів підвідомчим організаціям, тобто це транзитний рахунок.

На субрахунку 313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» обліковуються кошти, що надійшли на ім’я організації як плата за послуги, що надаються організаціями згідно з функціональними повноваженнями; кошти, що отримуються від господарської та/або виробничої діяльності; плата за оренду майна; кошти, що отримуються від реалізації майна. Для зберігання коштів, отриманих як плата за послуги, в установі уповноваженого банку відкривається окремий рахунок.

На субрахунку 314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» обліковуються кошти, які надійшли на ім’я організації для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують бюджетні організації.

На субрахунку 315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум» обліковуються кошти, які надходять у тимчасове розпорядження організацій з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням. Депозитні суми – це кошти, що не належать організації, надходять у тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов перераховуються за призначенням. Вони не мають відношення до виконання єдиного кошторису доходів і видатків організації.

На субрахунку 316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду» обліковуються кошти, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

Для одержання коштів через органи Держказначейства відкриваються рахунки [63]:

  1. Зведені особові рахунки – рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки.
  2. Особові рахунки – рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.

3. Реєстраційні рахунки – рахунки, які відкриваються в розрізі розділів бюджетної класифікації на один бюджетний рік в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

4. Спеціальні реєстраційні рахунки – рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду.

При зміні юридичної адреси чи інших реквізитів розпорядник коштів зобов’язаний у тижневий термін повідомити нові дані органу Державного казначейства в письмовій формі.

Рух коштів організації на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України ведеться на рахунку 32 «Рахунки в казначействі» з розподілом на субрахунки:

321 «Реєстраційні рахунки»;

322 «Особові рахунки»;

323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;

324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум»;

326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;

327 «Реєстраційні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів»;

328 «Інші рахунки в казначействі».

На субрахунку 321 «Реєстраційні рахунки» обліковуються кошти, виділені розпоряднику коштів для утримання організації та на централізовані заходи.

На субрахунку 322 «Особові рахунки» обліковуються кошти, виділені з бюджету головному розпоряднику коштів або розпоряднику коштів другого ступеня для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.

На субрахунку 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» обліковуються кошти, що надійшли на ім’я організації як плата за послуги, що надаються організаціями згідно з функціональними повноваженнями; кошти, що отримуються організаціями від господарської та/або виробничої діяльності; плата за оренду майна; кошти, що отримуються від реалізації майна.

На субрахунку 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» обліковуються кошти, які надійшли в організацію для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують організації.

На субрахунку 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум» обліковується рух депозитних коштів установ, які надійшли в тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

На субрахунку 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду» обліковуються кошти організацій, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

На субрахунку 328 «Інші рахунки в казначействі» обліковуються кошти, що надходять організації і не зазначені в субрахунках 321-327.

Аналітичний облік ведеться в розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами програмної класифікації видатків державного бюджету, організаціями, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або функціональної класифікації видатків бюджету, організаціями, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Рух і наявність коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування і та ін., оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, у повідомленнях на поштові перекази, у митних марках, у бланках трудових книжок і вкладишах до них та в інших грошових документах, обліковуються на рахунку 33 «Інші кошти», який розподіляється на субрахунки:

331 «Грошові документи в національній валюті»;

332 «Грошові документи в іноземній валюті»;

333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;

334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

На субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» обліковуються грошові документи організації в національній валюті.

На субрахунку 332 «Грошові документи в іноземній валюті» ведеться облік грошових документів в іноземній валюті, що належать установі.

На субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» обліковуються кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні/поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці.

На сьогодні для організацій практика застосування векселів не поширена, так як бюджетне законодавство поки що не передбачає таких розрахунків.

На рахунку 35 «Розрахунки з покупцями та замовниками» обліковуються розрахунки з покупцями та замовниками за виконані роботи і надані послуги, що мають авансові платежі, умови угод яких передбачають попередню оплату. На рахунку 36 «Розрахунки з різними дебіторами» обліковуються розрахунки бюджетної організації з різними дебіторами з розподілом на субрахунки:

361 «Розрахунки в порядку планових платежів»;

362 «Розрахунки з підзвітними особами»;

363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»;

364 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Видача готівки під звіт здійснюється з кас організації лише за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими сумами.

Підзвітні особи зобов’язані подати до бухгалтерії разом із невикористаними сумами авансовий звіт про витрачання коштів у такі терміни:

  • за відрядженням – впродовж трьох робочих днів після повернення з відрядження;
  • на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту – впродовж десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;
  • на всі інші господарські потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Сума авансу записується за дебетом субрахунків рахунку 36, на суму отриманих цінностей або наданих послуг проводиться запис у кредит субрахунку рахунку 36.

Існує особливість:

  • якщо першою подією для організації є перерахунок коштів як передоплати, тоді зазначена сума записується за дебетом субрахунку 364, а за кредитом відображається вартість отриманих матеріальних цінностей, наданих послуг, виконаних робіт;
  • якщо спочатку були отримані матеріальні цінності, надані послуги, виконані роботи, тоді на їх вартість робиться запис у кредит субрахунку 675, а за дебетом показується погашення кредиторської заборгованості внаслідок передоплати, яка виникла.

Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника організації на зміни результату виконання кошторису доходів і видатків за минулий рік.

Аналітичний облік розрахунків з різними дебіторами організація веде в розрізі підприємств-постачальників, підзвітних та матеріально відповідальних осіб.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку коштів та розрахунків організації показана в таблиці 3 додатка 22.

Облік доходів

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами [7]:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел власних надходжень організацій та інших коштів спеціального фонду;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Облік доходів, що у кошторисі організацій відносяться до загального фонду, у головного розпорядника коштів ведеться на рахунку 70 «Доходи загального фонду», який розподіляється на субрахунки [204]:

701 «Асигнування з державного бюджету на видатки організації та інші заходи»;

702 «Асигнування з місцевого бюджету на видатки організації та інші заходи».

У кредит субрахунків 701-702 записуються:

  • суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки, передбачені кошторисом, згідно із затвердженим бюджетом;
  • суми виявлених лишків матеріалів і грошей у касі, а також безоплатно одержані матеріали.

У дебет субрахунків 701-702 записуються:

  • суми відкликаних коштів;
  • суми фактичних видатків, що списуються в кінці року на підставі річних звітів;

На рахунку 71 «Доходи спеціального фонду» обліковуються власні надходження організації на її утримання з розподілом на субрахунки:

711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги»;

712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду»;

716 «Доходи за витратами майбутніх періодів».

Реалізація готових виробів і продукції виробничих (навчальних) майстерень, підсобних сільських та навчально-дослідних господарств, готової друкованої продукції, наданих послуг, а також реалізація науково-дослідних робіт за договорами обліковується на рахунку 72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт», який розподіляється на субрахунки:

721 «Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень»;

722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств»;

723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами».

Результати реалізації після закінчення звітного року відносяться на рахунок 43 «Результати виконання кошторисів».

На субрахунку 741 «Інші доходи бюджетних установ» здійснюється нарахування плати за надані послуги організацією згідно з чинним законодавством, якщо нарахована плата за розрахунком не може бути в повному обсязі віднесена на певний вид доходу спеціального фонду.

Облік видатків

Видатки бюджету класифікуються за [7]:

1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

До поточних видатків відносяться:

  1. Видатки на товари і послуги: оплата праці працівників організації (код 1110); нарахування на заробітну плату (код 1120); придбання матеріалів, оплата за послуги (код 1130), відрядження (код 1140), капітальний ремонт та заходи спеціального призначення загальнодержавного характеру (1150), оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160); дослідження та розробки, державні програми (код 1170).
  2. Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями (код 1200).
  3. Субсидії і поточні трансферти (код 1300): субсидії та поточні трансферти підприємствам, організаціям; поточні трансферти органам державного управління інших рівнів; поточні трансферти населенню; поточні трансферти за кордон.

Капітальними видатками є:

  1. Придбання основного капіталу (код 2100): придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація.
  2. Створення державних запасів і резервів (код 2200).
  3. Придбання землі і нематеріальних активів (2300).
  4. Капітальні трансферти (код 2400): капітальні трансферти підприємствам, організаціям, організаціям; капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів; капітальні трансферти населенню; капітальні трансферти за кордон.

Кредитування за вирахуванням погашення:

  1. Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення (код 4100): надання внутрішніх кредитів, повернення внутрішніх кредитів.
  2. Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення (код 4200): надання зовнішніх кредитів, повернення зовнішніх кредитів.

Нерозподілені видатки (код 3000) − видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України та фондів непередбачених видатків обласних, та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Облік видатків з бюджету ведеться на рахунку 80 «Видатки із загального фонду» з розподілом на субрахунки [204]:

  • 801 «Видатки з державного бюджету на утримання організації та інші заходи»;
  • 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання організації та інші заходи»;

На субрахунку 801 «Видатки з державного бюджету на утримання організації та інші заходи» обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання організацій та на інші заходи. Видатки бюджетних коштів проводяться у відповідності з затвердженим кошторисом.

На субрахунку 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання організації та інші заходи» обліковуються фактичні видатки, проведені організаціями за рахунок коштів, одержаних з місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених кошторисом даної організації.

Облік фактичних видатків за рахунок спеціального фонду згідно з кошторисами ведеться на рахунку 81 «Видатки спеціального фонду», який розподіляється на субрахунки:

811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги»;

812 «Видатки за іншими джерелами власних надходжень»;

813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду».

Для обліку витрат на виробництво призначено рахунок 82 «Виробничі витрати», який розподіляється на субрахунки:

821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень»;

822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»;

823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»;

824 «Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв»;

825 «Витрати на заготівлю і переробку матеріалів»;

826 «Видатки до розподілу».

Облік власного капіталу

Під власним капіталом бюджетної організації розуміють частину активів, що забезпечує функціонування та нормальний ритм роботи із здійснення основних статутних завдань. Власним капіталом організації є фонди та результати виконання кошторисів за поточний рік.

Механізм виведення фінансового результату за виконання кошторису доходів і видатків організації доцільно розподілити на два етапи:

  1. Визначення переліку субрахунків бухгалтерського обліку, які підлягають закриттю заключними оборотами після закінчення року.
  2. Відображення фінансового результату в річному балансі організації, звірка та аналіз цього показника з даними інших форм звітності (рядки 380,390,400).

На субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» рахунку 40 «Фонд у необоротних активах» обліковуються вкладення у фонд основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів (з урахуванням зносу), що перебувають у безпосередньому розпорядженні організації.

Вартість придбаних необоротних активів супроводжується записом за дебетом субрахунку класу 1 «Необоротні активи» та кредитом субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» та класу 6 «Поточні зобов’язання». Водночас проводиться другий запис за кредитом субрахунку 401 та дебетом відповідного субрахунку класу 8 «Витрати».

При безоплатному отриманні необоротних активів проводиться запис у кредит субрахунків 401 і відповідного субрахунку рахунку 13 «Знос необоротних активів» і в дебет відповідних субрахунків класу 1 «Необоротні активи».

При вибутті, ліквідації і безоплатній передачі необоротних активів дебетуються субрахунок 401 і відповідний субрахунок рахунку 13 «Знос необоротних активів» (на суму зносу) і кредитуються відповідні субрахунки класу 1 «Необоротні активи».

На субрахунку 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами» рахунку 41 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах» обліковується вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що перебувають у безпосередньому розпорядженні організації і термін експлуатації яких не перевищує один рік.

Вартість придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів записується в кредит субрахунку 411 і в дебет відповідного субрахунку класу 8 «Витрати». На суму малоцінних і швидкозношуваних предметів, що вибули з експлуатації проводиться запис у дебет субрахунку 411 і в кредит субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації».

Залишок на субрахунку 411 повинен дорівнювати сумі залишків на субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації». Для визначення результатів виконання сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів призначено субрахунок 421 «Результати виконання сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів» рахунку 42 «Результати виконання бюджетів».

Рахунок 43 «Результати виконання кошторисів» передбачений для визначення результату організації від надання державних послуг, реалізації продукції, надання інших послуг відповідно до кошторису організації, як за загальним, так і за спеціальним фондами, за результатами року.

Рахунок розподіляється на субрахунки:

431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом»;

432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом».

Організації, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів бюджету, відображають фінансовий результат виконання кошторису доходів і видатків за бюджетний рік у формі №1 «Баланс».

Рахунок 44 «Результати переоцінок» застосовується для відображення результатів переоцінок матеріальних, нематеріальних і фінансових активів. Він розподіляється на субрахунки:

441 «Переоцінка матеріальних активів»;

442 «Інша переоцінка».

Витрати за незданими в експлуатацію об’єктами капітального будівництва, що проводяться за рахунок бюджетних коштів, заключними оборотами не закриваються.

Кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку власного капіталу організації подано в таблиці 4 додатка 22.

Облік поточних зобов’язань

Поточні зобов’язання організації – зобов’язання, що виникають впродовж звичайної її діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів та видатків, і погашення яких очікується впродовж поточного бюджетного року. Довгострокові зобов’язання в організаціях практично відсутні.

Вимоги до розкриття інформації про зобов’язання організації викладені в Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів [166]. За зобов’язаннями та фінансовими зобов’язаннями, які виникають в процесі виконання кошторису доходів та видатків, розпорядники коштів повинні складати та подавати в органи Державного казначейства на паперових та електронних носіях Реєстр зобов’язань розпорядників коштів бюджету та Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників коштів бюджету та обов’язково додавати до них копії первинних документів про взяття зобов’язання або фінансового зобов’язання.

Зобов’язання розпорядників коштів бюджету можуть переоформлюватись у разі внесення змін до кошторисів доходів і видатків, при цьому необхідно повідомити про це письмово та подати відповідні підтверджувальні документи відповідному органу Державного казначейства.

Розпорядникам слід врахувати при укладанні угод, що оплата рахунків здійснюється лише за наявності залишків коштів на рахунках, а якщо сума зобов’язання або фінансового зобов’язання перевищує загальну суму асигнувань на відповідну мету, то органи Державного казначейства такі зобов’язання не реєструють.

Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних організацій та установ, строк позовної давності яких минув, регламентовано наказом Державного казначейства за №73 [176], поширюється як на розпорядників коштів державного бюджету, так і на організації і організації, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Порядок не вимагає обліку вказаної заборгованості поза балансом та повернення в дохід бюджету, ним передбачено механізм впливу простроченої кредиторської заборгованості на результат діяльності поточного року.

Встановлення простроченої і безнадійної кредиторської заборгованості проводиться комісією щоквартально. Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, за власними надходженнями бюджетні організації здійснюють звичайним порядком, рішення про це приймається керівником організації самостійно, але інформується про це організація вищого рівня.

Облік розрахунків по обов’язковому соціальному страхуванню

На субрахунках рахунку 65 «Розрахунки із страхування» обліковуються розрахунки із страхування з розподілом на субрахунки:

651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення»;

652 «Розрахунки із соціального страхування»;

653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття»;

654 «Розрахунки з інших видів страхування».

На субрахунку 654 «Розрахунки з інших видів страхування» обліковуються розрахунки з інших видів страхування.

За дебетом субрахунків рахунків 651-654 обліковуються суми перерахованих, а за кредитом - суми нарахованих страхових внесків.

Порядок справляння та використання зборів на обов’язкове пенсійне страхування регулюється Законом України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування» [33].

Для бюджетних установ збір на обов’язкове пенсійне страхування встановлений в розмірі 31,8% від об’єкта оподаткування.

Для платників збору, що є фізичними особами, які мають статус державного службовця в розмірі 1-5% в залежності від сукупного оподатковуваного доходу [33].

Для працівників організацій, які не є державними службовцями, збір в Пенсійний фонд встановлюється у розмірі:

- 1% при умові, що сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.;

- 2%, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.

Організації сплачують збори до пенсійного фонду з окремих операцій, зокрема:

  • при здійсненні операцій купівлі-продажу валют − 1,2% з обсягу купівлі-продажу;
  • при відчуженні легкових автомобілів − 3% вартості за договором купівлі-продажу;
  • при здійсненні операцій з купівлі-продажу нерухомого майна − 1% вартості за договором купівлі-продажу.

Нормативним документом, який регулює соціальне страхування при тимчасовій непрацездатності є Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [32].

Розмір внесків на обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для бюджетних установ та організацій складає 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Для самих працівників бюджетних організацій та установ внески справляються з аналогічного об’єкту оподаткування за ставками:

  • 0,5% для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче прожиткового мінімуму;
  • 1% для найманих працівників, які мають заробітну плату більше прожиткового мінімуму (в І кв. 2006 р. – 483 грн., в ІІ і ІІІ кв.2006 р. – 496 грн., з 1.10.2006 р. – 505 грн.).

Для проведення видатків за коштами соціального страхування організацією створюється офіційна комісія із числа адміністрації і членів профкому.

Нормативним документом, які регулюють розрахунки з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» [31].

Розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття становить:

  • для роботодавців – 1,3% сум фактичних витрат на оплату праці, аналогічних внескам на обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ;
  • для найманих працівників − 0,5% суми оплати праці (об’єкт оподаткування аналогічний як для роботодавців).

Нормативним документом, який визначає та регулює загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [30]. Для бюджетних установ і організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, страхові тарифи встановлюються у фіксованих ставках від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Збори на обов’язкове соціальне страхування нараховуються одночасно з нарахуванням заробітної плати, перераховуються до відповідних фондів − в момент виплати заробітної плати. Виключення становлять страхові внески до пенсійного фонду, які сплачуються не пізніше 20 днів після закінчення звітного місяця.

Розрахунки з працівниками по оплаті праці

Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-днях, розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видом нарахувань, преміальні виплати, розмір нарахованих сум відпускних виплат, виплати на соціальне страхування працюючих, розмів відрахувань за їх видами.

Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про посадові оклади (згідно із штатним розписом), про надбавки, доплати (на основі наказів керівника), а також дані табельного обліку відпрацьованого часу за відповідний період.

Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення, пов’язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо в організації відповідно до типового.

Для виплати щорічної відпустки середній заробіток розраховують, виходячи із заробітку за 12 останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума (окрім терміну відпустки без зберігання заробітної плати) ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість календарних днів впродовж року. Отриманий середньоденний заробіток перемножується на число календарних днів відпустки [206]. В розрахунок календарних днів не включаються святкові та неробочі дні, затверджені в установленому порядку.

Допомога за тимчасовою непрацездатністю надається у розмірі 60% − 100% заробітку в залежності від загального стажу роботи: до 5 років – 60%, 5-8 років – 80%, більше 8 років – 100%. Допомога нараховується із фактичного заробітку працюючого визначенням середньоденної заробітної плати з розрахунку шести попередніх місяців роботи до місяця захворювання з добавкою середньорічних премій за попередній рік. Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість робочих днів хвороби, вказаних в листку непрацездатності.

Розрахунки з працівниками із заробітної плати обліковуються на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», який розподіляється на субрахунки:

661 «Розрахунки із заробітної плати»;

662 «Розрахунки зі стипендіатами»;

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит»;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках»;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування»;

666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків»;

667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків»;

668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання»;

669 «Інші розрахунки за виконані роботи».

На субрахунку 661 «Розрахунки із заробітної плати» обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 «Витрати».

Розрахунки з іншими кредиторами

На рахунку 60 «Короткострокові позики» обліковуються суми короткострокових позик, одержаних у відповідності з чинним законодавством з розподілом на субрахунки:

601 «Короткострокові кредити банків»;

602 «Відстрочені короткострокові кредити банків»;

603 «Інші короткострокові позики»;

604 «Прострочені позики»;

605 «Короткострокові позики з бюджету».

На субрахунках рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» обліковується поточна заборгованість за зобов’язаннями, термін сплати за якими настане в наступні роки. У розрізі видів зобов’язань рахунок 61 розподіляється на субрахунки:

611 «Поточна заборгованість за довгостроковими позиками»;

612 «Поточна заборгованість за довгостроковими векселями»;

613 «Поточна заборгованість за іншими довгостроковими зобов’язаннями».

Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи з капітального будівництва і надання послуг обліковуються на рахунку 63 «Розрахунки за виконані роботи», який розподіляється на субрахунки:

631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

632 «Розрахунки з часткової оплати замовлень на дослідно-конструкторські розробки з бюджетної тематики»;

633 «Розрахунки із замовниками за виконані роботи і надані послуги з власних надходжень»;

634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»;

635 «Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами».

На рахунку 64 «Розрахунки із податків і платежів» обліковуються розрахунки організації з податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з чинним законодавством з розподілом на субрахунки:

641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»;

642 «Інші розрахунки з бюджетом».

На субрахунку 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» обліковуються розрахунки організації з бюджетом за податками та платежами.

Аналітичний облік на субрахунку 641 ведеться з розподілом на види податків і зборів, які сплачуються організацією.

На субрахунку 642 «Інші розрахунки з бюджетом» обліковуються інші розрахунки організації з бюджетом.

На рахунку 67 «Розрахунки за іншими операціями і кредиторами» обліковуються розрахунки організації за іншими операціями з розподілом на субрахунки:

671 «Розрахунки з депонентами»;

672 «Розрахунки за депозитними сумами»;

673 «Розрахунки за коштами, отриманими за іншими джерелами власних надходжень»;

674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

675 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Внутрішні розрахунки, що виникають у процесі виконання кошторисів між вищестоящими розпорядниками коштів і підвідомчими їм організаціями, обліковуються на рахунку 68 «Внутрішні розрахунки», який розподіляється на субрахунки:

683 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом»;

684 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом».

На субрахунку 683 обліковуються операції з централізованого постачання за рахунок коштів загального фонду, на субрахунку 684 – операції з централізованого постачання за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.

Нижчестоящі розпорядники коштів у кредит цих субрахунків записують суми, одержані від вищестоящих розпорядників коштів. У дебет зазначених субрахунків записуються суми видатків, проведених за рік, зменшення загального та спеціального фондів кошторису доходів та видатків згідно з чинним законодавством, суми виявлених недостач та списання, прийняті за рахунок організації.

Головні розпорядники коштів у дебет відповідного субрахунку рахунку 68 записують суми асигнувань підвідомчих установ і видатки, проведені для підвідомчих установ за рахунок загального та спеціального фонду за кошторисом на централізовані заходи, а в кредит - зменшення асигнувань підвідомчих установ і суми видатків, проведені нижчестоящими розпорядниками коштів за рік.

При складанні зведеного балансу залишки за субрахунками рахунку 68 в активі балансу вищестоящої організації і за цими субрахунками в пасиві балансу підвідомчих установ взаємно виключаються.

Кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку поточних зобов’язань організації наведено в таблиці 6 додатку 22.

Питання для контролю:

1. Назвіть особливості обліку основних засобів організацій по експлуатації іригаційних і меліоративних систем.

2. За якою вартістю обліковуються на дату балансу запаси організації ?

3. Які рахунки видатків є типовими для організацій по експлуатації іригаційних і меліоративних систем ?

4. Охарактеризуйте особливості обліку власного капіталу організацій.

5. Як нараховується знос необоротних активів організацій по експлуатації іригаційних і меліоративних систем ?

6. На що потрібно перш за все звернути увагу при проведенні готівкових розрахунків в організаціях?

7. На яких рахунках здійснюються безготівкові операції організацій?

8. Як обліковуються кошти, одержані в результаті реалізації необоротних активів ?

9. Назвіть ставки обов’язкових нарахувань на заробітну плату працівників організації до органів соціального страхування.

10. Як класифікуються зобов'язання організацій ?

11. Назвіть основні вимоги до складання кошторисів діяльності організацій.

12. Як списується кредиторська заборгованість організацій по експлуатації іригаційних і меліоративних систем ?

13. Вкажіть джерела формування спецфонду організацій.

14. Охарактеризуйте класифікацію видатків бюджету.

15. Як плануються видатки спеціального фонду організацій ?