Економіко-правове регулювання діяльності житлово-комунальних господарств

Підприємства житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ) надають комунальні послуги населенню та підприємствам, установам і організаціям. До них належать:

  • підприємства з тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, санітарної очистки, обслуговування ліфтів. Ці підприємства надають послуги безпосередньо населенню та іншим підприємствам і отримують оплату щомісячно згідно з тарифами та укладеними договорами; при розрахунках з населенням послуги з обслуговування ліфтів та з санітарної очистки міст сплачуються в складі квартирної плати, а інші з названих послуг оплачуються окремо;
  • підприємства з обслуговування житла, які надають послуги населенню з обслуговування житла, ремонту квартир та житлових будинків, збирання і перерахування деяких комунальних платежів відповідним комунальним підприємствам, а також надають послуги з надання нежитлових приміщень в оренду;
  • інші комунальні підприємства - зеленого господарства, зовнішнього благоустрою, міський електротранспорт, бюро технічної інвентаризації, готелі тощо, - які фінансуються з бюджету або отримують оплату від фізичних або юридичних осіб за конкретні послуги.

Комунальні підприємства можуть бути приватизованими (приватні ЖЕКи, ВАТ «Укрліфт» тощо) [11].

Зміст характерних визначень для житлово-комунальних підприємств наведено в додатку 5.

Цiни/тарифи на комунальнi послуги та послуги з утримання будинкiв i споруд та прибудинкових територiй формуються i затверджуються органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їхнiх повноважень, визначених законом [28].

Організація обліку діяльності житлово-комунальних господарств

Організація обліку житлово-комунальних підприємств здійснюється на принципах національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Особливості житлово-комунальних підприємств визначають особливості ведення обліку на них:

  1. надання населенню субсидій і пільг потребує ведення розрахунків з бюджетом з урахуванням його особливостей і затримок з виплатами;
  2. отримані дотації на покриття збитків не обкладаються ПДВ, що потребує коригування сум податкового кредиту пропорційно до сум отриманих дотацій;
  3. пільги з ПДВ передбачають до використання субрахунків 643 і 644 в момент нарахування, якщо ця подія сталася раніше оплати;
  4. на житлові будинки та об'єкти зовнішнього благоустрою амортизація в податковому обліку не нараховується, а в бухгалтерському нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації;
  5. досить специфічною ділянкою обліку є облік цільового фінансування, капітальних вкладень, субвенцій тощо;
  6. є суттєві особливості надання в оренду державного і комунального майна, прийняття на баланс і передачі з балансу житлового фонду;
  7. комунальні підприємства сплачують до бюджету щоквартально дивіденди. Розмір дивідендів визначається множенням значення рядка 220 Звіту про фінансові результати на ставку дивідендів і відображається в рядку 21 Декларації про прибуток підприємства. Цей платіж здійснюється у зв'язку з розподілом частини прибутку державних підприємств і по ньому здійснюються авансові платежі до бюджету;
  8. комунальні підприємства складають фінансовий план на рік, в частині І якого відображаються очікувані доходи за їх видами, витрати за статтями, фінансові результати і розподіл чистого прибутку, а в частині II — джерела формування та надходження коштів і напрями їх використання [11].

Особливості обліку основних засобів у ЖКГ

Облік основних засобів (далі - 03) - це одна з найскладніших ділянок обліку в ЖКГ.

Специфічними особливостями обліку основних засобів у ЖКГ є невизначеність питань власності на деякі об'єкти ОЗ, великий ступінь зношеності багатьох ОЗ (водопровідно-каналізаційних мереж, житлових будинків, котлів тощо), державне цільове фінансування на ремонти ОЗ, особливий порядок нарахування амортизації на житлові будинки і об'єкти зовнішнього благоустрою тощо.

Методи нарахування амортизації по окремих об'єктах ОЗ підприємство обирає самостійно, з розкриттям інформації про них в наказі про облікову політику та в примітках до фінансових звітів.

Підприємства ЖКГ, як правило, не використовують у бухгалтерському обліку визначені в П(С)БО 7 методи нарахування амортизації (прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий), а обирають норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Тому залишкова вартість ОЗ в бухгалтерському і податковому обліку в ЖКГ, як правило, не відрізняється, що дає можливість не враховувати її при розрахунку тимчасових різниць з податку на прибуток.

У податковому обліку амортизація не нараховується на невиробничі ОЗ; об'єкти зовнішнього благоустрою; житлові будинки; об'єкти на консервації; ОЗ, придбані для продажу.

У бухгалтерському обліку амортизація нараховується на всі основні засоби, крім землі та незавершених капітальних вкладень, і призупиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. На об'єкти зовнішнього благоустрою, житлові будинки амортизація нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації.

У податковому обліку амортизація нараховується один раз на квартал від залишкової вартості ОЗ.

Підприємства, які обрали для нарахування амортизації методи податкового обліку, в бухгалтерському обліку однаково повинні визначати амортизацію за кожним об'єктом. Для розрахунку місячної суми амортизації треба визначену квартальну суму поділити на три.

Нараховану амортизацію щомісяця відображують за кредитом рахунку 13 і за дебетом відповідних рахунків витрат з одночасним відображенням накопичених амортизаційних відрахувань за дебетом позабалансового рахунку 09 «Амортизаційні відрахування»:

Д-т 23, 92, 91 К-т 131

Д-т 09

Проте в ЖКГ є такі об’єкти основних засобів, за якими амортизація нараховується з певними особливостями - це житлові будинки та об'єкти зовнішнього благоустрою. Ці основні засоби зношуються, як і всі ОЗ, але сума їх зносу не включається до собівартості послуг житлово-комунальних підприємств (ЖКП), щоб невиправдано не завищувати останню. В податковому обліку амортизація на житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою не нараховується [15], а в бухгалтерському обліку нараховується з 1 липня 2000 р. Відповідно до П(С)БО 7 одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу. Отже, фінансовий результат цієї операції дорівнюватиме нулю. Суму нарахованої амортизації не включають до собівартості послуг ЖКП, а відносять на інші витрати.

ЖКГ отримують житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою, як правило, від органів місцевої влади безоплатно. Ці об’єкти не є власністю ЖКП, а обліковуються у них на балансі. При зарахуванні цих об'єктів ОЗ на баланс ЖКП їх включають у додатковий капітал записом: Д-т 10 К-т 424.

У подальшому при нарахуванні амортизації на безоплатно отримані основні засоби одночасно ви знається дохід у сумі нарахованої амортизації за рахунок зменшення додаткового капіталу:

Д-т 949, 23... К-т 131

Д-т 424 К-т 745 [11]

Облік розрахунків з квартиронаймачами

Плата за житло включає плату:

1) за найм житла;

2) за утримання житлових будинків та прибудинкових територій;

3) за комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, постачання привізної води для господарсько-побутових потреб, централізоване опалення; водовідведення; газо- та електропостачання, а також вивезення твердих та рідких побутових відходів від житлових будинків);

4) на капітальний ремонт.

Розмір оплати населенням житла встановлюється відповідно до закону з урахуванням площі житла, рівня його комфортності та облаштування, місця розташування житлового будинку та кількості осіб, які в ньому проживають [20].

Субсидія − вид допомоги, звичайно грошової, що надається будь-кому державою або установою.

Субсидії надаються на певний термін за поданням квартиронаймачів, при цьому інформація про надані субсидії надходить до житлово-комунальних підприємств нерідко із запізненням, що призводить до ускладнення методології бухгалтерського і податкового обліку.

Облік розрахунків з квартиронаймачами в ЖКГ ведеться на субрахунку 364 “Розрахунки з квартиронаймачами” [13].

На відміну від багатьох інших галузей податкове зобов'язання з ПДВ при розрахунках з квартиронаймачами у ЖКГ відображається в обліку за касовим способом, тобто в момент отримання коштів від населення. Таку пільгу з ПДВ мають окремі підгалузі ЖКГ, а саме: ЖЕКи, житлово-комунальні підприємства з тепло-, водо- і газопостачання, а також ті, вартість послуг яких включається до складу квартирної плати (обслуговування ліфтів, вивезення та утилізації сміття тощо), при наданні послуг фізичним особам і бюджетним організаціям [47].

Необхідність використання рахунку 643 «Податкові зобов’язання» на підприємствах ЖКГ виникає в момент нарахування заборгованості квартиронаймачів, якщо ця подія сталася раніше за отримання коштів (в інших галузях цей рахунок кредитується, якщо першою подією є отримання коштів). Тобто при нарахуванні заборгованості квартиронаймачів роблять проведення з ПДВ:

Д-т 703 К-т 643

а після отримання коштів

Д-т 643 К-т 641.

Досить складним є відображення в обліку розрахунків за субсидіями, інформація про надання яких надійшла до підприємства ЖКГ із запізненням. Якщо відомі субсидії відображають такими самими проведеннями, що і пільги, то за невідомими своєчасно житлово-комунальному підприємству субсидіями таке проведення зробити неможливо.

Приклад 1. У вересні відомо, що заборгованість населення за комунальні (або житлові) послуги перед підприємством ЖКГ становить 55200 грн., з них надані пільги — 4200 грн., субсидії — 3000 грн. У вересні буде відображена заборгованість бюджету з пільг і субсидій на суму 7200 грн. і борг квартиронаймачів на суму 48 000 грн. Коли у жовтні надійде інформація з відділу субсидій про те, що з вересня деяким із зазначених квартиронаймачів було надано субсидії ще на суму 2400 грн., цю суму треба списати з К-т рахунку "Розрахунки з квартиронаймачами" і віднести в Д-т рахунку заборгованості бюджету з субсидій (64) з одночасним зменшенням валового доходу (бо бюджетні кошти включаються до валового доходу за датою їх отримання, а не за першою подією).

В бухгалтерському обліку ці розрахунки із квартиронаймачами в житлово-комунальному підприємстві за даними наведеного прикладу будуть відображені наступним чином (табл. 2.17):

Таблиця 2.17

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з квартиронаймачами

з/п

Зміст операції

Сума

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

1

Нарахована квартплата, оплата комунальних послуг

48000

364

703

2

Списано ПДВ

8000

703

643

3

Нараховані пільги, відомі субсидії

7200

64 (37)

48

4

Надійшла інформація про нові нараховані субсидії

-2400

2400

364

64

703

48

5

Надійшла квартплата, оплата комунальних послуг від населення

36000

311

364

6

Відображено податкове зобов'язання ПДВ

6000

643

641

Якщо оплата комунальних послуг населенням здійснюється за однією квитанцією, всі кошти за квитанцією зараховуються на рахунок відповідної житлової організації і відразу ж перераховуються банківською установою на рахунки відповідних комунальних підприємств − з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, газопостачання. При цьому певний відсоток від цих сум сплачується житловій організації за обслуговування внутрішньобудинкових мереж − теплових, водопровідних тощо.

Житлова організація, на яку покладений обов'язок збирання комунальних платежів з населення і перерахування їх відповідним організаціям, повинна відобразити нарахування заборгованості населення з цих платежів за дебетом рахунку 703 й відразу списати суму цієї заборгованості (за вирахуванням відсотка на оплату обслуговування внутрішньобудинкових мереж) з дебета рахунку 704 «Вирахування з доходу».

Приклад 2. Нараховано борг населення — 36000 грн, з них квартирна плата (відшкодування експлуатаційних витрат), яка належить житловій організації, становить 12000 грн з ПДВ. Комунальним підприємствам перераховуються 24 000 грн (у тому числі ПДВ), з них 1 % — 240 грн (у тому числі ПДВ) комунальні підприємства сплачують житловій організації за обслуговування внутрішньо будинкових мереж.

В бухгалтерському обліку ці розрахунки за даними наведеного прикладу будуть відображені наступним чином (табл.. 2.18) [13]:

Таблиця 2.18

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з квартиронаймачами

з/п

Зміст операції

Сума

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

1

Нараховано борг квартиронаймачів житловій організації

36000

361

703

2

Відображене вирахування з доходу сум, які належить перерахувати комунальним підприємствам

23760

704

631

3

Відображений ПДВ

2040

703

643

4

Надійшли платежі від населення

36000

311

361

5

Відображене податкове зобов'язання з ПДВ

2040

643

641

6

Відображене перерахування коштів комунальним підприємствам

23760

631

311

7

Нараховані витрати житлової організації (для спрощення прикладу — тільки прямі витрати)

10000

23

66, 65, 685…

8

Списана собівартість реалізованих послуг

10000

903

23

9

В кінці звітного періоду списані на рахунок фінансових результатів:

- дохід;

- витрати

12200

10000

703

791

791

903

Облік витрат житлово-комунальних підприємств

Згідно Інструкції № 291 [64] для обліку витрат комунальні підприємства можуть визначитися в обліковій політиці і застосовувати один із трьох варіантів ведення обліку використовуючи: лише рахунки класу 9; рахунки 8 і 9 класу одночасно; тільки рахунки класу 8 для підприємств суб’єктів малого підприємництва.

Облік та групування витрат житлово-комунальні підприємства здійснюють згідно з П(С)БО 16 «Витрати» з урахуванням специфіки підгалузі.

Витрати житлово-комунальних підприємств класифікуються за такими ознаками [97]:

  1. за мiсцем виникнення - за окремими структурними пiдроздiлами житлово-комунальних пiдприємств i органiзацiй;

За характером та призначення виконуваних процесiв виробництво подiляється на основне, допомiжне i обслуговуюче (невиробниче) господарство i регламентується в наказi про облiкову полiтику пiдприємства.

2) за видами - за економiчними елементами та за статтями витрат;

3) за способами вiднесення на виробничу собiвартiсть - прямi та непрямi витрати;

4) за ступенем впливу обсягiв виконаних робiт та реалiзованих послуг на рiвень витрат – змiннi i постiйнi;

5) за складом - одноелементнi, тобто економiчно однорiднi, та комплекснi, якi складаються з кiлькох елементiв;

6) за звiтними перiодами - поточнi, витрати минулих та майбутнiх перiодiв;

7) за доцiльнiстю - продуктивнi, непродуктивнi (виникли в результатi недостатньої органiзацiї виробництва i управлiння, вiдхилень вiд технологiчних норм, псування матерiальних цiнностей) та надзвичайнi (втрати за наслiдками цих подiй, так i витрати на здiйснення заходiв, пов’язаних з запобiганням та лiквiдацiєю таких наслiдкiв).

Перелік витрат за економічними елементами житлово-комунальних підприємств визначають Методичнi рекомендацiї з планування, облiку i калькулювання собiвартостi робiт (послуг) на пiдприємствах i в органiзацiях житлово-комунального господарства [97]. Вони враховують особливостi дiяльностi таких пiдгалузей житлово-комунального господарства таких як житлове господарство, водопровiдно-каналiзацiйне господарство, теплове господарство, мiський електротранспорт.

Калькуляційна одиниця в тепловому господарстві є 1 гігакалорія тепла, а специфічними статтями витрат − утримання територій санітарних зон, використання води на технологічні цілі (заповнення теплових мереж, промивка фільтрів тощо), витрати на енергоносії, на ремонт, промивку, наладку котлоагрегатів, теплових мереж тощо, на обстеження технічного стану теплових мереж, обладнання приладів обліку теплової енергії тощо.

Калькуляційною одиницею водопровідно-каналізаційному господарстві є 1 кубометр води, 1 кубометр стічних вод. Витрати групуються за видами послуг (водопостачання та водовідведення) і стадіями технологічного процесу: підйом води, її очищення, доставка споживачам, водовідведення, очищення стоків. Специфічні статті витрат − витрати на воду для власних потреб, на утримання територій санітарних зон, на аварійно-відновлювальні роботи, за винятком аварій, що відносяться до надзвичайних ситуацій.

Підгалузь санітарної очистки міст: калькуляційна одиниця − 1 м3 сміття, статті витрат — витрати на вивезення сміття, захоронення, знищення.

Калькуляційною одиницею у житловому господарстві є один квадратний метр (м2) загальної площі житлових будинків [11].

Собівартість реалізованої продукції, робіт та послуг включається до відповідних елементів витрат лише в сумі зміни залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виробництва та готової продукції або в сумі виробничих витрат, що були понесені підприємством впродовж місяця (були відображені по дебету рахунка 23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати»). Витрати на транспортування придбаних запасів транспортом сторонніх організацій включаються до елементу “Інші операційні витрати”. Витрати на транспортування придбаних запасів власним транспортом одноразово включаються до відповідних елементів витрат: оплата праці, матеріальні витрати, амортизація, відрахування на соціальні заходи. Сума єдиного податку включається до елементу «Інші операційні витрати» (обліковуються по дебету рахунку 84 «Інші операційні витрати»).

Продукція, роботи, послуги, що вироблені допоміжними та обслуговуючими виробництвами і господарствами, не включаються до елементів витрат у випадку, якщо вони споживаються в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах цього підприємства. Витрати, понесені для їх виробництва, включаються до відповідних елементів одноразово.

Облік витрат підприємства, основною діяльністю якого є виконання робіт, надання комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання) здійснюється за дебетом рахунку 23 «Виробництво», відповідних субрахунків по видах послуг (робіт) і рахунку 90 «Собівартість реалізації» субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг», а за кредитом цих рахунків відображаються суми списаних витрат щомісячно або у кінці звітного року. Наприклад, виробнича собівартість послуги по водопостачанню враховує всі витрати по її підйому, очищенню та доставці споживачам.

Незавершене виробництво по основній операційній діяльності підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства і теплопостачання не обліковується, але можливе по іншій операційній діяльності, включаючи допоміжні виробництва, наприклад ремонтно-будівельні, налагоджувальні роботи тощо.

Суттєвою відміною в обліку витрат на виробництво комунальних послуг є те, що підприємства не використовують в робочому Плані рахунків рахунок 26 «Готова продукція» [80].

Типові операції з обліку витрат на виробництво і реалізацію комунальних послуг (виконаних робіт) наведено в додатку 24.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» підприємства самостійно встановлюють перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат, які віднесено до непрямих витрат. Підприємство самостійно повинно визначити метод, який найбільш економічно обґрунтовано дозволяє розподіл загальної суми загальновиробничих витрат між окремими об’єктами. На підприємствах галузі набув поширення метод прямого розподілу витрат.

Виходячи з існуючої на підприємстві системи виробничого обліку, слід обирати ту базу розподілу, яка відображає особливості і рівень виробництва. Наприклад, більшість водоканалів використовують пряму заробітну плату (або години праці) основних працівників оскільки обсяг вироблених послуг значно залежить від кількості відпрацьованого ними часу.

В процесі операційної діяльності на підприємстві виникають витрати, які не включаються до собівартості реалізованих робіт і послуг. Відповідно П(С)БО 16 до таких витрат відносяться: адміністративні, витрати збут та інші операційні витрати. Облік операційних витрат ведеться відповідно на рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», по дебету яких відображаються суми визнаних витрат, а по кредиту – їх списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Господарські операції, що спричиняють фінансові та інші витрати не є на сьогодні типовими в діяльності комунального підприємства. До фінансових витрат відносяться витрати підприємства, що пов’язані із залученням позикового капіталу. Тобто, витрати за відсотками по кредитах, облігаціях, амортизація дисконту, витрати на фінансову оренду тощо.

Облік фінансових витрат ведеться на рахунку 95 «Фінансові витрати» в розрізі субрахунків 951 «Відсотки за кредит» (витрати, пов’язані з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків) і 952 «Інші фінансові витрати» (витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу: випуск, утримання та обіг власних цінних паперів, нарахуванням відсотків за договорами кредитування, іншого аніж банківське, фінансового лізингу тощо). Виходячи з методу нарахування, відсотки відносяться до витрат того звітного періоду, за який вони нараховані, а не того, коли будуть сплачені грошові кошти [80].

Облік доходів житлово-комунальних підприємств

Бухгалтерський облік доходів житлово-комунальних підприємств організовується по кожному об’єкту за відповідними групами споживачів, для яких відкривається окремий субрахунок.

До доходів комунальних підприємств відносять: надходження від населення в оплату комунальних послуг; надходження від підприємств, установ, організацій за надані послуги; субсидії малозабезпеченим категоріям громадян; відшкодування пільг окремим категоріям громадян (суддям, військовослужбовцям, працівникам прокуратури тощо); бюджетні дотації на покриття збитків, інколи − субвенції.

Статтями доходів житлових організацій є: квартирна плата (без цільових зборів та платежів), за приватизованими квартирами − відшкодування експлуатаційних витрат у розмірі квартирної плати; орендна плата; збори з орендарів нежитлових приміщень на покриття експлуатаційних витрат; надходження від підприємств і організацій (з тепло-, газо-, енерго-, водопостачання та водовідведення) за обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання; надходження від ЖБК, прийнятих на обслуговування; інші доходи (відсоток від плати за утримання собак, плата за гаражі, гуртожитки, охорону під’їздів тощо); дотації, субсидії, відшкодування пільг, субвенції [11].

Для обліку доходів житлово-комунальні господарства використовують субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» [64].

Облік надходжень за цільовим фінансуванням: житлових субсидій, пільг, дотацій, цільового фінансування капітальних інвестицій з бюджету

В діяльності комунальних підприємств мають місце господарські операції з відображення в бухгалтерському обліку доходу від цільового фінансування коштів з бюджету щодо житлових субсидій і пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, цільового фінансування для здійснення капітальних інвестицій або асигнування з бюджету у вигляді дотацій на покриття збитків минулих років та позабюджетних фондів, інших цільових внесків юридичних та фізичних осіб.

Дотація – це грошові кошти, що надаються без повернення з державного бюджету для компенсації перевищення витрат над доходами підприємств, організацій.

На рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування цільових заходів, а це обумовлює необхідність організації їх окремого обліку, а також контролю за використанням їх за призначенням. Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» є пасивним і кредитове сальдо по ньому відображає наявність невикористаних коштів цільового фінансування, які повинні використовуватися тільки відповідно до рішень суб’єктів, що їх надали та згідно встановлених (чи затверджених розпорядниками коштів) кошторисів. За кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображаються кошти цільового призначення для фінансування конкретних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнані доходами, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.

Отримані підприємством кошти як джерело фінансування відображаються за кредитом рахунку 48, а по дебету – використані ним суми за певними напрямками або визнанні доходи в кореспонденції з кредитом рахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», а також повернення невикористаних сум.

Порядок бухгалтерського обліку доходів від цільового фінансування регулюється П(С)БО 15 «Дохід» і в залежності від того, для яких цілей надходить фінансування, по різному буде визначено момент визнання доходу.

Житлові субсидії та відшкодування пільг з бюджету включаються до доходу в момент нарахування споживачам рахунків за надані послуги, тоді як зобов’язання по податку на додану вартість нараховуються в момент надходження бюджетних коштів на рахунки підприємства в сумі житлових субсидій і пільг. В аналітичних бухгалтерських записах враховується окремо нарахування житлових субсидій, пільг окремим категоріям споживачів (громадян) та малозабезпечених сімей.

Ще однією особливістю підприємств водо-, теплопостачання та водовідведення є те, що тарифи на комунальні послуги є регульованими. Встановлені уповноваженими органами тарифи, можуть бути нижчими, ніж повна собівартість комунальних послуг. Підприємства комунальної галузі нараховують та отримують бюджетні дотації на покриття витрат (компенсацію збитків) за різницею між затвердженими тарифами, по яких фактично були виставлені рахунки населенню, та розрахованою або фактичною повною собівартістю послуги водо-, теплопостачання та водовідведення.

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

В цій ситуації першою подією є надання послуг, тобто підприємство понесло витрати на надання комунальних послуг і утворилися збитки, а дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством визнається лише з отриманням коштів на покриття збитків одночасно з визнанням доходу від цільового бюджетного фінансування.

Таким чином, у бухгалтерському обліку дохід від цільового фінансування із субсидій, пільг населенню і нарахованих дотацій збільшується в момент нарахування підприємством дебіторської заборгованості бюджету за звітний період.

Типова кореспонденція рахунків з обліку доходів по житлових субсидіях і пільгах громадянам з оплати послуг та дотаціях з бюджету наведена в додатку 25.

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід», цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом впродовж періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів [11].

Типова кореспонденція з обліку цільового фінансування капітальних інвестицій з бюджету житлово-комунальних підприємств наведена в додатку 26.

Питання для контролю:

  1. Назвіть характерні риси господарської діяльності комунальних підприємств.
  2. Охарактеризуйте особливості ведення обліку житлово-комунальних підприємств визначають.
  3. Вкажіть особливості обліку основних засобів у ЖКГ.
  4. Як нараховується амортизація по житлових будинках та об'єкти зовнішнього благоустрою?
  5. Яким чином відображається в обліку безоплатна передача житлових будинків та об'єктів зовнішнього благоустрою?
  6. Охарактеризуйте класифікацію витрат житлово-комунальних підприємств.
  7. З яких елементів складається плата за житло?
  8. Назвіть особливості обліку субсидій.
  9. Якими калькуляційними одиницями користуються в ЖКГ?
  10. Який рахунок запасів не використовують ЖКГ? Чому?
  11. Які особливості ведення бухгалтерського обліку в ЖКГ мають бути висвітлені в наказі про облікову політику?
  12. Назвіть характерні види доходів в ЖКГ.
  13. Які особливості обліку надходжень за цільовим фінансуванням?
  14. Які фінансові витрати можуть бути характерними для ЖКГ?
  15. Охарактеризуйте особливості обліку незавершеного виробництва по основній операційній діяльності ЖКГ.